Вплив трутнів бакфаст на помісні бджоли.
(стаття написанна по проханню Комісара О.Д. для БК.
На днях до мене зателефонував редактор БК, Комісар О.Д. і в розмові повідомив що деякі пасічники які тримають місцеву бджолу, жаліються на те що інші пасічники які мають пасіки в радіусі обльоту їхніх маток тримають на своїх пасіках бакфаст і це на їх думку призводить до того що матки місцевих бджіл облітуються частково на трутні бакфаста , і потім утворюють сім`ї в яких проявляється підвищена агресія . Тому Олександр Данилович попросив написати мене коментар на тему «бакфастські трутні» Перед тим як вести розмову про трутнів бакфасту, їх вплив ,нам треба нагадати про деякі речі. Треба чітко розуміти що таке порода і що таке раса. Раса – біологічний таксон на одну ступінь нижче виду. В медоносних бджіл це apis mellifera adansonii, apis mellifera meda, apis mellifera carnica, apis mellifera mellifera, і так далі… загалом біля 30 підвидів. Порода – це популяція тварин в межах певного виду, яка має генетично обумовленні стабільні характеристики , що відрізняють цю популяцію від інших популяцій тварин в межах цього виду. Передають свої властивості нащадкам, та являються результатом діяльності людини. Бакфаст це порода але аж ніяк не раса в межах виду медоносних бджіл , а тому для розуміння процесів які відбуваються при взаємодії цієї породи з природними расами не можна застосовувати стандартні підходи. Треба передусім розуміти що таке бакфаст. Отже бакфаст це передусім система селекції, характеризується вона роботою з господарсько-корисними ознаками і виносить за лапки генетичні і екстер’єрні параметри. Це означає що при селекції бакфаста ставляться цілі отримати бджолу з заданими гко і зовсім не звертається увага на екстер’єр. Тобто не має конкретного набору рас чи популяції бджіл, які потрібно в якісь послідовності схрестити щоб отримати бакфаст. Для створення нової лінії можуть використовуватись будь які раси apis mellifera, робота ведеться в межах виду. Тому теоретично якщо дивитись на бакфаст з погляду генетики і екстер’єру то межі бакфаста тут - це вид apis mellifera , але на практиці звичайно є раси які використовуються більше за інші в міру того ,що одні несуть кращі стартові характеристики з погляду людини, інші гірші. Наприклад, масово використовується apis mellifera anatolica , до речі коричнево-жовтий колір бакфаст в значній мірі має саме від цієї бджоли , а не як у нас серед пасічників переважає думка, що жовтизна в бакфасті від apis mellifera ligustica. Остання дуже в незначній мірі представлена в бакфасті. Досить часто використовувалась грецька бджола з Афону, apis mellifera macedonica, до речі скоріш всього саме вона являється родичкою нашої УС. Але про якісь конкретні раси бджіл в бакфасті можна говорити лише розглядаючи конкретну лінію і її родовід, але дуже важко щось сказати в цілому по всій популяції бакфаста. Ще раз нагадаю що популяція бджіл бакфаст має спільні ознаки гко а не екстер`єрні ознаки, (це створена людиною порода , а не природна раса) тому і розглядати цю популяцію варто не з точки зору порівняння з географічними расами, яких об’єднує генетична складова і втому числі і відрізняє одну расу від іншої по кількості відмінних генів , а по тому що характеризує саме цю штучно створену популяцію в середині виду apis mellifera , а саме гко. Бакфаст це коли бджола має високу миролюбність, практично відсутність бажання роїтись, (є окремі сім`ї які навіть відмовляються вирощувати трутня, а це перша ознака підготовки сім`ї до розмноження) , високу медпродуктивність і інші гко. Наприклад є напрями де робота ведеться над створенням бджоли яка б сама боролась з кліщем, і інші. Та спільним в роботі являється головне правило селекційного процесу бакфаста, яке і робить цей процес неприйнятним для селекції природних рас . В ньому всі раси apis mellifera розглядаються не як окремі підвиди, а як одна велика раса і тому немає ніяких обмежень в тому щоб взяти потрібні характеристики від різних популяцій і скласти їх в одну. Якщо в новостворюваній популяції нам треба високу гігієну, ми візьмемо apis mellifera acervorum (УС), якщо нам потрібно високу миролюбність ми можемо взяти наприклад apis mellifera capensis, apis mellifera lamarici ми використаємо для зменшення прополісування в нашій популяції і так далі. В результаті відповідь на питання Комісара О.Д. така . Трутень бакфаст може нести гени любої раси apis mellifera і може мати любий екстер’єр в межах можливого екстер’єру виду. Але вище ми вели мову про те що відрізняє бакфаст від природних рас, це саме комплекс високо відселекціонованих гко, а це значить що трутень бакфаста несе в своїх генах такі гко як миролюбність не роїння і так далі. В результаті це означає що теза про погіршення в місцевій популяції такої характеристики як миролюбність по вині бакфаст малоймовірна, нижче поясню чому. Також обмовлюсь що бакфаст як і люба інша бджола, зостається собою лише при «чистому» розведені , все те що розводиться без контролю спарювання, не може бути названо чистопородною бджолою і буде мати в подальшому розчеплення характеристик на вихідні батьківські. Матки бакфаст як наприклад і кавказянка чи інша раса бджіл, які облітується неконтрольовано, можуть виступати лише в ролі товарних , а в ролі племінних можуть використовуватись лише як виключення. Отже мова в даному випадку йде про перше покоління неконтрольованого спарювання яке дає «чистого» трутня. Якщо в популяції двох схрещуваних рас бджіл відсутня якась характеристика гко чи екстер’єру, то в нащадках вона також не з’являється. Це можна помітити наприклад, при схрещуванні сірих рас бджіл з сірими, в них ніколи в нащадках не з’являться жовті бджоли. І також в іншому випадку, при схрещуванні сірих і жовтих в нащадках будуть обидві характеристики екстер’єру, тобто бджоли будуть мати і сірий і жовтий окрас, сердній по обох батьках. Що це означає ? Проведемо аналогію (сірий – сірий)все дуже просто, при схрещуванні миролюбної місцевої бджоли з миролюбним бакфастом бджоли не повинні бути агресивні. За миролюбність бакфаста я впевнений, бо чистого бакфаста з агресію, яка б зашкалювала, я ще не бачив, а от місцева ? таки трапляється ? тепер проведемо аналогію з другим випадком (сірий - жовтий) , тобто миролюбний – агресивний, то в результаті отримуємо і миролюбних і агресивних бджіл в одній сім`ї, а в комплексній оцінці сім`ї погіршення порівняно з вихідною миролюбною формою, що і підтверджується на практиці. Ми займаємось як штучним осіменінням бджоломаток,так і природнім їх обльотом, і на практиці бачимо ознаку миролюбності в одних і інших. Я можу сказати що при чистому розведенні бакфаста, коли і мати і батько бакфаст (ШО) нащадки як правило зберігають високу миролюбність предків, в іншому випадку коли обліт маток відбувається на природному неконтрольованому місцевому фоні, погіршення миролюбності відбувається практично в більшій частині сімей, але зостається на досить прийнятному рівні, що обумовлюється високою характеристикою миролюбності в материнській формі. Розуміючи те, що сперечатись в теорії можна довго і безрезультативно, а також що критерієм істинності теорії є лише практика, можу запропонувати редактору БК провести експеримент. Ми можемо взяти «10» неплідних маток сестер від того пасічника в якого відбувається погіршення миролюбності на його трутневому фоні, як він рахує де виною тому є бакфаст і в довільному порядку поділити їх на дві частини. Одну частину ми підсадимо в нуклеуси і облетимо на тому трутневому фоні де відбувається погіршення миролюбності, інших відправите мені і я їх штучно осіменю спермою бакфастських трутнів. Далі ті матки які зможуть облетітись і їх сестри які після ШО засіють, ми підсадимо до вуликів у незаангажованого пасічника, який через два місяці, (після повної зміни бджоли) теоретично в вересні , дасть оцінку миролюбності обох груп і їх окремих сімей. Таким чином можна частково зняти питання, яке озвучене на початку статті. Якщо моя пропозиція буде цікава, то прошу редакторів БК зайнятись організацією такого «рингу».Новини
- 10.10.2017
- Розпочато набір замовлень на 2018 рік (матки ШО і ПО)
- 15.10.2017
- Попередні замовлення на 2018 рік набрано(матки ШО і ПО) приймаемо замовлення лише на матки Української степової
Контактні данні
Маткар-оператор ШО: Майстерчук Артем АнатолійовичАдреса: Черкаська обл. смт.Маньківка
Телефон: +38 (096) 792-23-45
Viber: +38 (096) 792-23-45
E-mail: artemmaster.25@gmail.com Родоводи маток: